2.2. ѕринципи розробки ≥ впровадженн¤ ћ≤— комерц≥йного банку

ѕри побудов≥ ≥ розвитку ћ≤— особливу роль в≥д≥грають принципи. ¬они визначають вих≥дн≥ положенн¤, ¤кими керуютьс¤ ¤к менеджери комерц≥йного банку, так ≥ розробники системи в процес≥ встановленн¤ стратег≥чноњ ≥ тактичноњ мети в галуз≥ маркетингу, при обірунтуванн≥ необх≥дност≥ створенн¤ ћ≤— п≥д час њњ проектуванн¤, впровадженн¤  ≥ вдосконаленн¤. ѕринципи не д≥ють ≥зольовано, вони взаЇмоповТ¤зан≥ ≥ взаЇмод≥ють м≥ж собою. ѕершим, хто сформулював основн≥ принципи проектуванн¤ орган≥зац≥йно-економ≥чних систем управл≥нн¤, був академ≥к ¬. ћ. √лушков [128]. ¬ подальшому ц≥ принципи розвивалис¤, зТ¤вл¤лис¤ нов≥, де¤к≥ видозм≥нювалис¤ [129; 130; 131; 132], але по сут≥ б≥льш≥сть з них збереглас¤.

 « врахуванн¤м сучасних п≥дход≥в до проектуванн¤ ≥нформац≥йних систем в економ≥ц≥ та основних принцип≥в банк≥вського маркетингу пропонуЇтьс¤ наступна класиф≥кац≥¤ принцип≥в, котр≥ Ї вих≥дними у процес≥ проектуванн¤ та впровадженн¤ ћ≤— (табл. 2.2).

            √оловна в≥дм≥нн≥сть запропонованоњ нами системи формуванн¤ принцип≥в проектуванн¤ ≥нформац≥йних економ≥чних систем в≥д ≥снуючих у сучасн≥й науков≥й           та навчальн≥й л≥тератур≥ пол¤гаЇ в тому, що до ц≥Їњ системи додатково включаютьс¤ основн≥ положенн¤ т≥Їњ предметноњ сфери, ≥нформац≥йна система котроњ розробл¤Їтьс¤. ¬ нашому випадку це принципи банк≥вського маркетингу.

                                                                                                                                                                        “аблиц¤ 2. 2 

¬рахуванн¤ принцип≥в оптимального ≥снуванн¤ предметноњ сфери значно п≥двищуЇ ¤к≥сть ≥нформац≥йноњ системи, що проектуЇтьс¤. ¬с≥ принципи розпод≥лено на три групи. ѕерша група охоплюЇ основн≥ принципи банк≥вського маркетингу, ¤кими керуютьс¤ менеджери комерц≥йних банк≥в, котр≥ обрали концепц≥ю маркетингу. —тисло розгл¤немо зм≥ст кожного принципу.

ѕринцип ор≥Їнтац≥њ на кл≥Їнта Ї основним принципом маркетингу, ¤кий передбачаЇ глибоке ≥ всеб≥чне науково-практичне вивченн¤ потреб ринку банк≥вських продукт≥в, ринковоњ та загальногосподарськоњ конТюнктури. јнал≥зов≥ п≥дл¤гають м≥стк≥сть ≥ частка ринку, споживч≥ властивост≥ банк≥вського продукту, динам≥ка ц≥н, методи роботи конкурент≥в Ц комерц≥йних банк≥в ≥ небанк≥вських установ, стимулюванн¤ продажу тощо. ќтримана ≥нформац≥¤ використовуЇтьс¤ в процес≥ розробки ≥ прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень, завд¤ки чому розширюютьс¤ обс¤ги продажу банк≥вських продукт≥в ≥ наданн¤ послуг, опановуютьс¤ нов≥ ринки, покращуЇтьс¤ ф≥нансовий стан комерц≥йного банку. ¬се це маЇ знайти в≥дображенн¤ в ћ≤—, що проектуЇтьс¤.

—п≥вставленн¤ можливостей комерц≥йного банку з потребами ринку дозвол¤Ї визначити стратег≥ю ≥ тактику д≥¤льност≥ банку на ц≥льовому ринку ≥ забезпечити йому усп≥х у пор≥вн¤нн≥ з конкурентами. «г≥дно з цим принципом банк≥вська д≥¤льн≥сть маЇ бути максимально наближеною до вимог ринку з метою п≥двищенн¤ ефективност≥ функц≥онуванн¤ банку.

¬≥дстеженн¤ зм≥н, що в≥дбуваютьс¤ у зовн≥шньому середовищ≥, ≥ гнучке реагуванн¤ на них Ї не менш важливим принципом маркетинговоњ д≥¤льност≥. ¬с≥ зм≥ни, що в≥дбуваютьс¤, сл≥д ф≥ксувати, оц≥нювати та анал≥зувати, а у раз≥ виникненн¤ неспри¤тливих зовн≥шн≥х обставин мають бути опрацьован≥ контрзаходи дл¤ забезпеченн¤ виживанн¤ комерц≥йного банку. ќсобливе м≥сце тут пос≥даЇ конкурентна боротьба, дос¤гти переваг у ¤к≥й можна за рахунок гнучкоњ ц≥новоњ пол≥тики, п≥двищенн¤ ¤кост≥ банк≥вських продукт≥в або наданн¤ кл≥Їнтам додаткових послуг.

ѕ≥д стал≥стю ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ маЇтьс¤ на уваз≥ пост≥йна модерн≥зац≥¤ ≥ оновленн¤ банк≥вського продукту, створенн¤ нових продукт≥в, впровадженн¤ передових технолог≥й банк≥вськоњ д≥¤льност≥. ƒо нењ в≥днос¤ть також освоЇнн¤ нових форм ≥ метод≥в виходу на ринок банк≥вських продукт≥в, ≥нновац≥њ у стимулюванн≥ збуту ≥ рекламн≥й д≥¤льност≥, вдосконаленн¤ системи управл≥нн¤, в тому числ≥ й за рахунок створенн¤ ≥ розвитку ћ≤—.

ƒосл≥дженн¤ стану ≥ динам≥ки споживчого попиту на даний продукт ще не забезпечуЇ ефективноњ роботи комерц≥йного банку. ўоб п≥дтримувати попит на необх≥дному р≥вн≥ або зб≥льшувати його, сл≥д впливати на ринок ≥ споживчий попит за допомогою вс≥х можливих засоб≥в ≥, зокрема, реклами та стимулюванн¤ збуту.

 омплексн≥сть Ц наступний принцип маркетингу. «астосуванн¤ маркетингу забезпечуЇ ефект т≥льки в тому раз≥, ¤кщо в≥н обТЇднуЇ п≥дприЇмницьку, господарську, ≥нновац≥йну, виробничу, ф≥нансову ≥ збутову д≥¤льн≥сть.

ѕлануванн¤ ¤к принцип маркетинговоњ д≥¤льност≥ не суперечить принципу адаптивност≥, тобто чутливому реагуванню на зм≥нюван≥ вимоги споживач≥в. ѕринцип плануванн¤ передбачаЇ побудову маркетингових програм, заснованих на розробц≥ ринкових прогноз≥в, прогноз≥в розвитку науково-техн≥чного прогресу та ≥нших. ћаркетингов≥ програми охоплюють конкретн≥ заходи, спр¤мован≥ на реал≥зац≥ю поставленоњ перед комерц≥йним банком мети.

—егментац≥¤ ринку банк≥вських продукт≥в передбачаЇ ви¤вленн¤ найб≥льш в≥дпов≥дного можливост¤м ≥ проф≥лю комерц≥йного банку сегмента ринку, тобто конкретноњ групи кл≥Їнт≥в, стосовно котрих зд≥йснюЇтьс¤ ≥нтенсивна досл≥дницька робота ≥ д≥¤льн≥сть щодо просуванн¤ банк≥вських продукт≥в. —егментац≥¤ ринку повТ¤зана ≥з задачею оптим≥зац≥њ витрат комерц≥йного банку.

ѕропонуЇтьс¤ така оптим≥зац≥йна модель вибору сегмент≥в ринку:

де C(x) - ц≥льова  функц≥¤ витрат на реал≥зац≥ю банк≥вського продукту, гр. од.; 

n -  к≥льк≥сть можливих сегмент≥в ринку даного комерц≥йного банку ≥ даного банк≥вського продукту, n≥ 2;

c_j Ц питом≥ витрати, що виникають у звТ¤зку з реал≥зац≥Їю банк≥вського продукту  на j-му сегмент≥, гр. од.;

k_j - к≥льк≥сть банк≥вського продукту, ¤ка може бути реал≥зована на j-му сегмент≥ за певний пер≥од часу, од.

x_j - булева зм≥нна, що показуЇ доц≥льн≥сть роботи на j-му сегмент≥, j=1,Е, n

z_j Ц витрати з реал≥зац≥њ продукту на j-му сегмент≥, що не залежать в≥д обс¤гу продажу, гр. од./од.;

p_j Ц прибуток в≥д реал≥зац≥њ одиниц≥ продукту на  j-му сегмент≥, гр. од./од.;

P Ц м≥н≥мально необх≥дний прибуток за певний пер≥од, гр. од.;

N Ц к≥льк≥сть сегмент≥в, на ¤ких комерц≥йний банк бажав би продавати св≥й продукт, 1< N≤ n.

¬ир≥шенн¤ даноњ задач≥ л≥н≥йного програмуванн¤ дозвол¤Ї встановити найвиг≥дн≥ш≥ сегменти ринку з точки зору м≥н≥м≥зац≥њ витрат.

ƒругу групу складають орган≥зац≥йно-економ≥чн≥ принципи [18;86;128;129;130;131].

ѕринцип системност≥ передбачаЇ постановку мети управл≥нн¤ ≥ виб≥р критер≥њв, що дозвол¤ють оц≥нити, наск≥льки спроектована система в≥дпов≥даЇ поставлен≥й мет≥. —творенн¤ ћ≤— маЇ засновуватис¤ на метод≥ системного анал≥зу. ¬ процес≥ њњ розробки сл≥д врахувати взаЇмозвТ¤зки п≥дсистем та окремих елемент≥в ћ≤— ¤к м≥ж собою, так ≥ з зовн≥шн≥м середовищем.  р≥м того, необх≥дно дотримуватис¤ Їдност≥ системи, що проектуЇтьс¤, ≥ вс≥Їњ системи управл≥нн¤ комерц≥йним банком, включаючи орган≥зац≥йне, ≥нформац≥йне, програмне ≥ техн≥чне забезпеченн¤, з чого випливаЇ наступний принцип Ц Їдност≥ функц≥онуванн¤ ћ≤— з ≥ншими ≥нформац≥йними системами. ƒотриманн¤ даного принципу дозвол¤Ї встановити гнучк≥ динам≥чн≥ звТ¤зки м≥ж функц≥¤ми управл≥нн¤ на основ≥ синтезу ћ≤— та ≥нших автоматизованих систем управл≥нн¤ комерц≥йним банком. ѕри цьому формуЇтьс¤ ≥нтегрована банк≥вська система, у ¤к≥й в≥дбуваЇтьс¤ взаЇмод≥¤ вс≥х можливих механ≥зм≥в управл≥нн¤ комерц≥йним банком у процес≥ дос¤гненн¤ поставленоњ мети.

ѕринцип декомпозиц≥њ передбачаЇ розпод≥л системи на складов≥ елементи, що полегшуЇ њњ розробку. 

ѕринцип нових задач охоплюЇ ¤к формулюванн¤ та постановку абсолютно нових дл¤ комерц≥йного банку завдань, так ≥ нов≥ п≥дходи, алгоритми ≥ методи розвТ¤занн¤ ≥снуючих задач управл≥нн¤ маркетингом, ¤к≥ не можуть бути реал≥зован≥ без використанн¤ сучасних економ≥ко-математичних метод≥в.

ѕ≥дготовка користувач≥в ¤к економ≥ко-орган≥зац≥йний принцип передбачаЇ обовТ¤зкове навчанн¤ апарату управл≥нн¤ методам ≥ техн≥ц≥ роботи в умовах функц≥онуванн¤ ћ≤—.

”часть управл≥нського персоналу в розробц≥ ≥ впровадженн≥ ћ≤— означаЇ, що в робоч≥й груп≥ з≥ створенн¤ ћ≤— беруть участь користувач≥ системи, що проектуЇтьс¤. ¬они мають сп≥впрацювати з розробниками в частин≥ постановки й уточненн¤ мети ≥ шл¤х≥в њњ дос¤гненн¤, у формуванн≥ специф≥чних вимог до системи, у визначенн≥ пр≥оритет≥в, завдань тощо. ќчолити роботу щодо створенн¤ ћ≤— маЇ кер≥вник банку або, принаймн≥, один з його заступник≥в (принцип першого кер≥вника). 

ѕринцип неперервного розвитку системи передбачаЇ трактуванн¤ ћ≤— ¤к в≥дкритоњ системи, що п≥дл¤гаЇ розширенню ≥ розвитку з ор≥Їнтац≥Їю на нов≥тн≥ технолог≥њ ≥ програмн≥ продукти.

≈коном≥чна доц≥льн≥сть проекту вимагаЇ забезпеченн¤ продуктивност≥, ¤кост≥ та економ≥чност≥ проектних р≥шень, що пропонуютьс¤, у час≥. ¬решт≥-решт впровадженн¤ ћ≤— маЇ спри¤ти п≥двищенню прибутковост≥ роботи комерц≥йного банку ≥ зм≥цненню його позиц≥й на ринку банк≥вських продукт≥в.

“рет¤ група охоплюЇ ≥нформац≥йно-технолог≥чн≥ принципи [128, 130, 131, 133].

ѕершим з них Ї автоматизац≥¤ документооб≥гу (безпаперова технолог≥¤). ÷е в≥дм≥нна особлив≥сть новоњ технолог≥њ орган≥зац≥йного управл≥нн¤, суть ¤коњ пол¤гаЇ в тому, що вс≥ або, принаймн≥, переважна б≥льш≥сть ≥нформац≥йних поток≥в проходить безпосередньо через ≈ќћ. ќбм≥н ≥нформац≥Їю м≥ж органами управл≥нн¤, а також м≥ж ними та обТЇктами управл≥нн¤ маЇ зд≥йснюватис¤ через канали звТ¤зку. ћожливост≥ безпаперовоњ технолог≥њ забезпечують одноразов≥сть уведенн¤, збер≥ганн¤ ≥нформац≥њ в ≈ќћ, оперативн≥сть, достов≥рн≥сть ≥ багаторазов≥сть њњ використанн¤, а також захист в≥д несанкц≥онованого доступу.

ƒинам≥чна ц≥л≥сн≥сть ≥нформац≥њ обТЇкту управл≥нн¤ Ц ще один ≥нформац≥йно-технолог≥чний принцип. ћодель маЇ в≥дображувати не т≥льки тепер≥шн≥й стан обТЇкту, але ≥ його майбутнЇ, окреслене в планах розвитку. ¬несенн¤ тих чи ≥нших зм≥н у будь-¤ку частину модел≥ маЇ автоматично ≥н≥ц≥ювати процедури коригуванн¤ вс≥х ≥нших частин, що залежать в≥д нењ. 

ѕринцип модульност≥ побудови техн≥чного, ≥нформац≥йного ≥ програмного забезпеченн¤ допомагаЇ легко адаптувати ћ≤— до зм≥нюваних зовн≥шн≥х та внутр≥шн≥х умов, зд≥йснювати њњ модульний розвиток ≥ вдосконаленн¤.  ористуючись принципом модульност≥, можна впроваджувати окрем≥ п≥дсистеми роботи щодо створенн¤ вс≥Їњ системи.

«астосовуючи принцип ≥нтерактивност≥, система будуЇтьс¤ ¤к д≥алогова. ќсоба, що приймаЇ р≥шенн¤, пост≥йно обм≥нюЇтьс¤ ≥нформац≥Їю з компТютером. ѕри цьому маЇ д≥¤ти добре спроектована система меню, кр≥м того мають широко використовуватис¤ д≥алогов≥ методи розвТ¤занн¤ задач ≥ опрацюванн¤ управл≥нських р≥шень.

¬ свою чергу, принцип ≥нтелектуал≥зац≥њ пол¤гаЇ у розробц≥ такоњ ≥нформац≥йноњ п≥дтримки особи, що приймаЇ р≥шенн¤, котра охоплюЇ елементи, що ≥м≥тують ≥нтелектуальну д≥¤льн≥сть людини (експертн≥ системи, бази знань тощо).

јдаптивн≥сть означаЇ, що система, ¤ка проектуЇтьс¤, маЇ легко пристосовуватис¤ до зм≥н ринковоњ конТюнктури, до нових умов господарськоњ д≥¤льност≥, до нових правових акт≥в тощо. јдаптивн≥сть т≥сно межуЇ з принципом модульност≥.

ѕринцип дружност≥ вимагаЇ ор≥Їнтац≥њ системи на користувача. ќстанн≥й повинен мати змогу в будь-¤кий момент часу звернутис¤ за допомогою до системи ≥ отримати всю необх≥дну ≥нформац≥ю про роботу з нею. ƒопомога з боку системи може бути надана у вигл¤д≥ ≥нструкц≥й, демонстрац≥йних приклад≥в, п≥дказок, попередженн¤ про помилки та ≥н.

ѕринцип ≥нтегральноњ ≥нформац≥йноњ бази та одноразового введенн¤ ≥нформац≥њ пол¤гаЇ у Їдност≥ ≥нформац≥йноњ бази, що виключаЇ невиправдане дублюванн¤ ≥нформац≥њ. ѕри цьому зм≥ни в систем≥ управл≥нн¤, що в≥дбуваютьс¤ у комерц≥йному банку, мають уводитис¤ до бази даних за м≥н≥мально коротк≥ терм≥ни.