![]() |
РОЗДІЛ 2 “≈ќ–≈“»„Ќ≤ ѕ≤ƒ’ќƒ» ƒќ ѕќЅ”ƒќ¬» ћ≤— “ј ћ≈“ќƒќЋќ√≤я ѓѓ ћќƒ≈Ћё¬јЌЌя ” ќћ≈–÷≤…Ќќћ” ЅјЌ ” 2.1. ѕроблеми автоматизац≥њ функц≥й управл≥нн¤ в банк≥вському маркетингу в умовах сучасноњ ≥нформац≥йноњ технолог≥њ
|
Ќасичен≥сть св≥тового ≥ в≥тчизн¤ного ринку в≥дносно недорогими персональними компТютерами високоњ продуктивност≥ з достатньо великими обс¤гами памТ¤т≥, можлив≥сть њхнього обТЇднанн¤ в локальн≥ мереж≥ ≥ п≥дключенн¤ до глобальних ≥нформац≥йно-обчислювальних мереж, на¤вн≥сть великоњ к≥лькост≥ ≥нформац≥њ, що циркулюЇ в комерц≥йному банку ≥ надходить ≥з зовн≥шнього середовища, Ї передумовами можливост≥ та необх≥дност≥ створенн¤ ћ≤— комерц≥йного банку т≥льки ≥з застосуванн¤м сучасних ≥нформац≥йних технолог≥й. ‘ункц≥онуванн¤ неавтоматизованих ћ≤— нав≥ть у невеликих комерц≥йних банках Ї нонсенсом, не говор¤чи вже про середн≥ ≥ велик≥ банки. “ому у подальшому викладенн≥ мова п≥де т≥льки про автоматизован≥ ћ≤—, хоч це особливо й не оговорюЇтьс¤.
¬ економ≥чно розвинутих крањнах ™вропи, јмерики та јз≥њ найб≥льш розроблен≥ ≥ широко впроваджен≥ у ф≥нансово-кредитних установах ћ≤—, що зд≥йснюють автоматизац≥ю функц≥й маркетингових досл≥джень з використанн¤м апарату математичноњ статистики. ѕроблеми, що виникають при створенн≥ таких ћ≤—, стосуютьс¤ загалом банк≥в, що приймають концепц≥ю маркетингу, ≥ под≥л¤ютьс¤ на методичн≥, орган≥зац≥йно-економ≥чн≥ та ф≥нансов≥.
ћетодичн≥ проблеми звод¤тьс¤ до вир≥шенн¤ трьох основних питань:
1. якою маЇ бути структура системи, тобто з ¤ких п≥дсистем вона складатиметьс¤ ≥ ¤к≥ завданн¤ управл≥нн¤ вир≥шуватиме? Ќа сьогодн≥шн≥й день у л≥тератур≥ в≥дсутн≥й перел≥к п≥дсистем ≥ завдань ћ≤— комерц≥йного банку.
2. як≥ ≥снуюч≥ методи та алгоритми вир≥шенн¤ типових задач управл≥нн¤ маркетингом можна й потр≥бно використовувати в систем≥, що проектуЇтьс¤, ¤к≥ необх≥дно адаптувати та ¤ким чином, а ¤к≥ сл≥д розробл¤ти спочатку.
3. яке ≥нформац≥йне, програмне ≥ техн≥чне забезпеченн¤ необх≥дно застосовувати при побудов≥ та експлуатац≥њ конкретноњ ћ≤— комерц≥йного банку?
” дан≥й робот≥ з тим чи ≥ншим ступенем детал≥зац≥њ пропонуЇтьс¤ вир≥шенн¤ цих проблем або вказуютьс¤ п≥дходи до њхнього розвТ¤занн¤.
¬ свою чергу, комплекс орган≥зац≥йно-економ≥чних проблем охоплюЇ:
1. ¬ир≥шенн¤ дилеми: або розробл¤ти ћ≤— силами комерц≥йного банку, або залучати сторонн≥ орган≥зац≥њ, включаючи придбанн¤ необх≥дного програмного забезпеченн¤.
2. ‘ормуванн¤ колективу фах≥вц≥в високоњ квал≥ф≥кац≥њ, котр≥ розробл¤тимуть ћ≤—, або принаймн≥ братимуть участь в њњ розробц≥ та експлуатац≥њ.
3. ”згодженн¤ проекту ћ≤— з орган≥зац≥йною структурою комерц≥йного банку.
4. ѕодоланн¤ в де¤ких випадках протид≥њ з боку вищого менеджменту та фах≥вц≥в комерц≥йного банку п≥д час впровадженн¤ ћ≤—.
5. ¬ид≥ленн¤ необх≥дних кошт≥в на створенн¤ системи. ќц≥нка њњ економ≥чноњ ефективност≥.
ќкрем≥ ≥з зазначених питань будуть розгл¤нут≥ нами у четвертому розд≥л≥.
‘≥нансов≥ проблеми доц≥льно вир≥шувати в межах розробки б≥знес-плану створенн¤ ћ≤—. јле вони нами не розгл¤даютьс¤.
ћ≤— ¤к один з вид≥в автоматизованих ≥нформац≥йних систем Ї фактором усп≥ху банк≥вськоњ д≥¤льност≥ нар≥вн≥ з гнучкою стратег≥Їю та на¤вн≥стю необх≥дних ресурс≥в [121]. ” звТ¤зку з ц≥Їю важливою роллю автоматизованих ≥нформац≥йних систем виникаЇ реальна потреба в освоЇнн≥ нових ≥нформац≥йних технолог≥й.
Д≤нформац≥йна технолог≥¤Ф Ц це сукупн≥сть метод≥в ≥ засоб≥в ц≥леспр¤мованоњ зм≥ни будь-¤ких властивостей ≥нформац≥њФ [122, с.4]. ќтже, ≥нформац≥йна технолог≥¤ може бути визначена нами ¤к сукупн≥сть метод≥в ≥ процедур, що реал≥зують функц≥њ збиранн¤, збер≥ганн¤, обробки ≥ передач≥ ≥нформац≥њ, необх≥дноњ дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень у певн≥й орган≥зац≥йн≥й структур≥ з використанн¤м обраного комплексу програмних ≥ техн≥чних засоб≥в.
як св≥дчить св≥това практика, основною дом≥нантою розвитку ≥нформац≥йних технолог≥й у банках стаЇ перех≥д в≥д власне виконанн¤ ≥ обл≥ку результат≥в д≥¤льност≥ (реал≥зац≥њ прийн¤тих р≥шень), що виконуЇтьс¤ традиц≥йними системами оперативноњ обробки трансакц≥й, до ≥нформац≥йно-технолог≥чноњ п≥дтримки прийн¤тт¤ самого р≥шенн¤. ÷ей пров≥дний у наш час напр¤мок у галуз≥ ≥нформац≥йних технолог≥й отримав назву Business Intelligence. ѕерспективними галуз¤ми застосуванн¤ таких засоб≥в Ї формуванн¤ зв≥тност≥, п≥дтримка ф≥нансового управл≥нн¤, продуктового ≥ кл≥Їнтського маркетингу, управл≥нн¤ л≥м≥тами ≥ ризиками. Ѕазовими компонентами комплексу ≥нформац≥йних технолог≥й Ї сховище даних, вторинних даних, експертн≥ системи [123].
јнал≥з сучасноњ ≥нформац≥йноњ технолог≥њ дозвол¤Ї вид≥лити њњ наступн≥ характерн≥ риси: робота користувача в режим≥ ман≥пулюванн¤ даними, наскр≥зна ≥нформац≥йна п≥дтримка на вс≥х етапах проходженн¤ ≥нформац≥њ завд¤ки ≥нтегрован≥й баз≥ даних, ¤ка передбачаЇ ун≥ф≥ковану форму поданн¤, збер≥ганн¤, пошуку, в≥дображенн¤, в≥дновленн¤, захисту даних; безпаперовий процес обробки документ≥в; ≥нтерактивний режим розвТ¤занн¤ задач≥ з широкими можливост¤ми дл¤ користувача; можлив≥сть колективного виконанн¤ документ≥в на основ≥ групи ј–ћ, обТЇднаних засобами телекомун≥кац≥њ.
ћожна вид≥лити три найважлив≥ш≥ переваги новоњ ≥нформац≥йноњ технолог≥њ дл¤ комерц≥йних банк≥в:
- зд≥йсненн¤ автоматизованого збиранн¤, накопиченн¤ ≥ обробки ≥нформац≥њ в м≥сц¤х њњ виникненн¤ практично без обмежень на обчислювальн≥ та ≥нформац≥йн≥ ресурси компТютера;
- створенн¤ розвинутих засоб≥в комун≥кац≥њ, коли вс≥ ј–ћ зТЇднан≥ м≥ж собою ≥ у будь-¤кий час дозвол¤ють зд≥йснити пересилку пов≥домлень одне одному, а також доступ до центральноњ бази даних комерц≥йного банку;
- перех≥д до гнучких глобальних комун≥кац≥й, коли комерц≥йний банк п≥дключаЇтьс¤ до св≥товоњ ≥нформац≥йноњ системи.
¬ автоматизованих ≥нформац≥йних системах точн≥ше, н≥ж при традиц≥йному управл≥нн≥ в≥дображаЇтьс¤ д≥йсний стан комерц≥йного банку, повн≥ше по¤снюютьс¤ факти, що в≥дбулис¤, створюютьс¤ умови можливоњ взаЇмозам≥ни ресурс≥в, опрацьовуютьс¤ альтернативн≥ вар≥анти р≥шень, серед ¤ких кер≥вник може обрати оптимальне.
¬имоги до п≥двищенн¤ р≥вн¤ орган≥зац≥њ д≥¤льност≥, забезпеченн¤ ч≥ткоњ координац≥њ д≥й п≥дрозд≥л≥в комерц≥йного банку можуть виконуватис¤ шл¤хом ≥нтеграц≥њ вс≥х функц≥й управл≥нн¤ в Їдину автоматизовану банк≥вську ≥нтегровану систему управл≥нн¤ (≤Ѕ—) [124, с.71; 125, с.203]. ƒана система комплексно забезпечуЇ автоматизац≥ю процес≥в стратег≥чного плануванн¤, економ≥чного ≥ техн≥чного розвитку комерц≥йного банку, маркетингових ≥ наукових досл≥джень, розробки нових вид≥в банк≥вських продукт≥в, управл≥нн¤ поточною, ф≥нансовою, господарською, збутовою д≥¤льн≥стю ≥, нарешт≥, автоматизац≥ю управл≥нн¤ основними та допом≥жними технолог≥чними операц≥¤ми. —утн≥сть ≥нтеграц≥њ корпоративноњ системи управл≥нн¤ пол¤гаЇ в узгодженн≥ мети ≥ критер≥њв оц≥нюванн¤ вс≥х компонент≥в системи; розвТ¤занн≥ комплекс≥в задач, що забезпечують дос¤гненн¤ мети; узагальненн≥ ≥нформац≥њ (при передаванн≥ з нижнього р≥вн¤ на верхн≥й), або диференц≥ац≥њ (при передаванн≥ у зворотному пор¤дку); отриманн≥ загального економ≥чного ефекту, що перевищуЇ просту суму ефект≥в окремих компонент≥в.
—творенн¤ ≤Ѕ— вимагаЇ значних ф≥нансових ресурс≥в та людських зусиль. ѕри цьому необх≥дно вир≥шити ц≥лий р¤д проблем, повТ¤заних з ≥нтеграц≥Їю. ќсновн≥ характеристики цих проблем наведен≥ у табл.2.1. ¬иб≥р засоб≥в ≥нтеграц≥њ автоматизованоњ системи управл≥нн¤ кер≥вництвом комерц≥йного банку маЇ забезпечувати њхню функц≥ональну, ≥нформац≥йну, техн≥чну, програмну ≥ орган≥зац≥йну сум≥сн≥сть. —тратег≥¤ розробки ≤Ѕ— заснована на принципах нисх≥дного проектуванн¤, тобто на поетапному переход≥ в≥д метод≥в системного анал≥зу до локально-функц≥онального п≥дходу, коли п≥сл¤ розробки загальноњ концепц≥њ зд≥йснюЇтьс¤ декомпозиц≥¤ системи, та окрем≥ њњ компоненти розробл¤ютьс¤, впроваджуютьс¤ ≥ розвиваютьс¤ самост≥йно, збер≥гаючи вс≥ необх≥дн≥ взаЇмозвТ¤зки один з одним.
“аблиц¤ 2.1
Ќапр¤мки ≥нтеграц≥њ
¬ид ≥нтеграц≥њ | ’арактеристика ≥нтеграц≥њ |
ќрган≥зац≥йна | –ац≥ональне поЇднанн¤ управл≥нськоњ д≥¤льност≥ персоналу на вс≥х р≥вн¤х управл≥нн¤ комерц≥йним банком |
‘ункц≥ональна | «абезпечуЇ Їдн≥сть мети ≥ узгоджен≥сть функц≥й вс≥х компонент≥в. ¬имагаЇ розробки загальноњ функц≥ональноњ структури вс≥Їњ системи, декомпозиц≥њ системи на компоненти. ¬становлюЇ дл¤ кожного компонента: критер≥й ефективност≥, модел≥ функц≥онуванн¤, процедури обробки даних, функц≥ональн≥ та ≥нформац≥йн≥ звТ¤зки м≥ж компонентами |
≤нформац≥йна | ¬имагаЇ Їдиного п≥дходу до створенн¤ ≥ веденн¤ вс≥Їњ ≥нформац≥йноњ бази. «абезпечуЇ взаЇмоповТ¤зану циркул¤ц≥ю ≥нформац≥њ м≥ж компонентами системи |
“ехн≥чна |
«абезпечуЇ створенн¤ комплексу сум≥сних ≈ќћ, засоб≥в автоматизац≥њ, локальних мереж ≈ќћ, що дозвол¤ють зд≥йснювати автоматичну реал≥зац≥ю вс≥х напр¤мк≥в ≥нтеграц≥њ при розпод≥лен≥й обробц≥ ≥нформац≥њ |
ѕрограмна |
«абезпечуЇ сп≥льне функц≥онуванн¤ комплексних ≥нформац≥йних систем, прикладних програм ≥ структур даних, що використовуютьс¤ дл¤ вир≥шенн¤ задач |
—учасн≥ автоматизован≥ ≥нформац≥йн≥ системи ¤к зТЇднувальна ланка при опрацюванн≥ стратег≥њ ≥ тактики п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, зм≥н≥ системи управл≥нн¤, орган≥зац≥њ ц≥леспр¤мованоњ роботи з кл≥Їнтами в≥д≥грають велику роль в усп≥шн≥й реал≥зац≥њ стратег≥њ комерц≥йного банку загалом. «астосуванн¤ ≥нтегрованих автоматизованих ≥нформац≥йних систем, до класу котрих належить ћ≤—, спри¤Ї п≥двищенню конкурентоздатност≥ комерц≥йного банку, а саме: ефективн≥й кредитн≥й та ≥нвестиц≥йн≥й д≥¤льност≥, своЇчасному регулюванню банк≥вських ризик≥в, п≥двищенню ефективност≥ маркетингових заход≥в, зниженню витрат та ≥н.[126].
ƒосл≥дженн¤ р¤ду теоретичних джерел дозвол¤ють нам запропонувати певну посл≥довн≥сть крок≥в щодо проектуванн¤ ћ≤—.
- обстеженн¤ комерц≥йного банку з метою вивченн¤ орган≥зац≥њ маркетингу, розпод≥лу завдань, прав ≥ в≥дпов≥дальност≥ в систем≥ управл≥нн¤ маркетингом;
- обгрунтуванн¤ необх≥дност≥ створенн¤ ћ≤— на п≥дстав≥ визначенн¤ потреб менеджер≥в у маркетингов≥й ≥нформац≥њ на кожн≥й стад≥њ управл≥нського процесу в кожному п≥дрозд≥л≥ банку, складанн¤ схеми ≥нформац≥йних поток≥в;
- розробка концепц≥њ ћ¬—: ≥дентиф≥кац≥¤ джерел ≥нформац≥њ, визначенн¤ процедур та ≥нструмент≥в њњ отриманн¤ ≥ анал≥зу, розробка плану майбутн≥х досл≥джень, проектуванн¤ формату п≥дсумкового зв≥ту та системи наданн¤ отриманих результат≥в зац≥кавленим особам; опрацюванн¤ заход≥в щодо створенн¤ ≥ п≥дтримки банку даних, системи забезпеченн¤ ≥ оц≥нюванн¤ функц≥онуванн¤ ћ≤—;
-складанн¤ техн≥чного завданн¤ та робочого проекту [86, с. 18; 95, с. 76; 99, с. 91].
ѕроектуванн¤ сучасних ≥нформац≥йних систем засноване на системному п≥дход≥, ¤кий докладно розгл¤нуто у роботах [82, 86, 99]. —истемний п≥дх≥д маЇ можлив≥сть врахувати необх≥дн≥ вимоги при створенн≥ ћ≤—, ¤к≥ Ї справедливими до будь-¤ких управл≥нських ≥нформац≥йних систем:
- ≥деолог≥¤ побудови системи маЇ закладатис¤ з врахуванн¤м подальшого можливого розвитку банк≥вських технолог≥й, тобто анал≥з завдань, що потребують вир≥шенн¤ сьогодн≥, повинен зд≥йснюватис¤ з перспективою њхнього розвитку в найближчому майбутньому;
- впрорваджен≥ технолог≥њ мають, по можливост≥, р≥вном≥рно зд≥йснювати автоматизац≥ю вс≥х аспект≥в маркетинговоњ д≥¤льност≥ банку, що допоможе запоб≥гти по¤в≥ вузьких м≥сць;
- технолог≥¤ маЇ в≥дпов≥датит стану розвитку сусп≥льства, р≥вню розвитку банк≥вських методолог≥й: з одного боку, не в≥дстававти в≥д загальних тенденц≥й розвитку, а з другого, - не випереджати њх набапгато, щоб не залишитис¤ поза потребами [127, с. 11].
¬≥дм≥тимо основн≥ тенденц≥њ розвитку ≥нформац≥йноњ технолог≥њ. ÷е ускладненн¤ ≥нформац≥йних продукт≥в (послуг), забезпеченн¤ сум≥сност≥ р≥зних ≥нформац≥йних систем, л≥кв≥дац≥¤ пром≥жних ланок, глобал≥зац≥¤ ≥ конвергенц≥¤. Ќе зупин¤ючись на перел≥чених тенденц≥¤х, зауважимо, що вони обовТ¤зково мають бути врахован≥ при проектуванн≥ ћ≤— комерц≥йного банку ¤к визначальн≥.
як п≥дсумок сл≥д зазначити, що питанн¤ автоматизац≥њ функц≥й управл≥нн¤ в банк≥вському маркетингу, ¤к≥ виникають при створенн≥ ћ≤—, можна обТЇднати у три групи: методичн≥, орган≥зац≥йно-економ≥чн≥ та ф≥нансов≥. –озвТ¤занню цих проблем у б≥льшому чи меншому ступен≥ спри¤тиме впровадженн¤ новоњ ≥нформац≥йноњ технолог≥њ шл¤хом ≥нтеграц≥њ вс≥х функц≥й управл≥нн¤ в Їдину банк≥вську систему
.