ћаркетинг ¤к концепц≥¤ виробничо-збутовоњ, науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥, ор≥Їнтованоњ на ринок, на споживача, Ї одн≥Їю з важливих сфер ц≥л≥сноњ системи управл≥нн¤ комерц≥йним банком.

Ќеобх≥дн≥сть використанн¤ у маркетингов≥й д≥¤льност≥ комерц≥йного банку р≥зноман≥тноњ ≥ ¤к≥сноњ ≥нформац≥њ вимагаЇ системного п≥дходу до орган≥зац≥њ њњ отриманн¤, обробки ≥ анал≥зу в процес≥ опрацюванн¤ управл≥нських р≥шень. ” цьому звТ¤зку ћ≤— маЇ будуватис¤ на комплексному поЇднанн≥ вс≥х компонент≥в њњ предметноњ сфери, що може бути дос¤гнуто т≥льки через застосуванн¤ сучасних ≥нформац≥йних технолог≥й. «окрема, ‘. отлер визначаЇ ћ≤— ¤к систему, що УвключаЇ у себе ≥ндив≥д≥в, обладнанн¤ ≥ процедури збиранн¤, сортуванн¤, анал≥зу, оц≥нки ≥ розпод≥лу необх≥дноњ своЇчасноњ ≥ достов≥рноњ ≥нформац≥њ, що використовуЇтьс¤ при прийн¤тт≥ маркетингових р≥шеньФ [89, с.168].

ѕередус≥м зазначимо, що проблема розробки ћ≤— дл¤ комерц≥йних банк≥в у прац¤х в≥тчизн¤них та заруб≥жних автор≥в з банк≥вського маркетингу комплексно не досл≥джуЇтьс¤, а розгл¤даютьс¤ лише њњ окрем≥ аспекти. “ак, Ћ.ѕоречк≥на пропонуЇ загальну структуру ≥нформац≥йноњ системи стратег≥чного маркетингу у комерц≥йному банку [66, с.112-115], ¬.“.—еврук зупин¤Їтьс¤ на створенн≥ ј–ћ банк≥ра-маркетолога з допомогою персональних ≈ќћ на основ≥ використанн¤ р≥зних економ≥ко-математичних ≥ економ≥ко-статистичних метод≥в, а також формуванн≥ бази даних ћ≤— [41, с.78-81;110-114]. √.ћакарова розгл¤даЇ окрем≥ концептуальн≥ питанн¤ автоматизованоњ системи банк≥вського маркетингу, а саме: завданн¤, що вир≥шуютьс¤ в межах системи, вимоги, що висуваютьс¤ до нењ. ѕри цьому виокремлюютьс¤ так≥ елементи ц≥Їњ системи, ¤к досл≥дженн¤ ринку та розробка ≥ реал≥зац≥¤ на ц≥й основ≥ ринковоњ стратег≥њ [18, с.25-35].

≤.ќ.—п≥цин та я.ќ.—п≥цин у робот≥ [16] розгл¤дають систему маркетинговоњ ≥нформац≥њ з позиц≥њ класик≥в маркетингу, тобто дотримуютьс¤ класичного п≥дходу до ћ≤—, ¤кий ми розгл¤немо нижче.

≤нш≥ автори праць з банк≥вського маркетингу взагал≥ не прид≥л¤ють уваги проблем≥ ћ≤— у комерц≥йному банку. 

«важаючи на викладене вище, зупинимос¤, насамперед, на класичних концепц≥¤х ћ≤— дл¤ будь-¤кого п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ).

ѕ≥дходи до побудови концептуальних моделей ћ≤—, що пропонуютьс¤ в л≥тератур≥ ≥ викладен≥ такими авторами, ¤к √.јрмстронг, Ѕ.Ѕерман, ¬.¬онг, ƒж.≈ванс, ‘. отлер, –.Ћанкар, –.ќлльЇ, –.ѕетерсон, ƒж.—ондерс, “.≤.јлачева, √.Ћ.Ѕаг≥Їв, ≤.Ѕерез≥н, ќ.Ѕ.Ѕ≥лий, ј.¬.¬ойчак, ¬.√.√ерасимчук, ™.ѕ.√олубков, Ќ.Ћ. арданська, √.ƒ. рилова, √.¬.ћагалецький, ¬.ћ.ѕарс¤н, ¬.–.ѕрауде, √. .–огов, ј.ћ.–оманов, ј.–озе, ≤.–удуша, ¬.¬.—елезньов, —.¬.—киб≥нський, ≤.ќ.—п≥цин, я.ќ.—п≥цин, ћ.≤.—околова, Ѕ.ј.—оловйов, ≈.ј.”тк≥н та ≥н., загалом Ї ≥дентичними ≥ розр≥зн¤ютьс¤ т≥льки за формою поданн¤. ¬с≥ вони заснован≥ на п≥дсистемах внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ ≥нформац≥њ, маркетингових досл≥джень та анал≥зу ≥нформац≥њ [5, с.49; 16, с.23,45; 19, с.316-317; 27, с. 96; 54, с. 684; 58, с.21; 73, с. 87; 81, с. 116-117; 83, с.29; 85, с.25-26; 87, с.51-52; 90, с.353; 91, с.293; 92, с.16; 93, с.68; 94, с.18; 95, с.305; 96, с.661; 97, с.74, с.54-55; 98, с.6; 99, с. 89; 100, с. 103; 101, с. 19; 102; 103, с.147; 104, с.51-52;105 , с.6; 106, с.36].

ƒе¤к≥ автори вважають, що кожну складову ћ≤— на практиц≥ можна розгл¤дати ¤к самост≥йну ≥нформац≥йну систему [19, с.329; 84, с.347]. “ак, у ¤кост≥ автономних обСЇкт≥в розгл¤даютьс¤ п≥дсистема анал≥зу ≥нформац≥њ, п≥дсистема спостереженн¤ за зовн≥шн≥м середовищем, п≥дсистема маркетингових досл≥джень  [1, с.54; 20, с.21; 30, с.115; 42, с.295; 54, с.90; 99, с.103]. « точки зору системного п≥дходу декомпозиц≥¤ ћ≤— на складов≥ Ї передбачуваним процесом.  р≥м того, в основу декомпозиц≥њ можуть покладатис¤ основн≥ функц≥њ маркетингу (анал≥тична, виробнича, збутова, контрольно-управл≥нська). ¬ свою чергу, вир≥шенн¤ завдань у межах кожноњ функц≥њ забезпечуЇ подальшу структуризац≥ю п≥дсистем шл¤хом вид≥ленн¤ в них комплекс≥в задач, конкретних задач, процедур обробки ≥нформац≥њ [85, с.20].

            —хематично ћ≤— може бути зображена таким чином (рис.1.2).

  оротко охарактеризуЇмо чотири основних п≥дсистеми ћ≤—.

        ѕ≥дсистема внутр≥шньоњ ≥нформац≥њ вм≥щуЇ в≥домост≥, що в≥дображають р≥зн≥ сторони д≥¤льност≥ комерц≥йного банку, дан≥ про його внутр≥шн≥ можливост≥ з метою њхнього ефективного  використанн¤ при формуванн≥ маркетингових зусиль.

¬нутр≥шн¤ ≥нформац≥¤ полегшуЇ менеджерам опрацюванн¤ ≥ прийн¤тт¤ управл≥нських маркетингових р≥шень, але звичайно не використовуЇтьс¤ окремо в≥д

≥нших вид≥в ≥нформац≥њ.

ѕ≥дсистема зовн≥шньоњ ≥нформац≥њ (маркетинговоњ розв≥дки) зор≥Їнтована на джерела ≥ методичн≥ прийоми, завд¤ки ¤ким можна отримати в≥домост≥ про под≥њ ≥ ситуац≥њ, що складаютьс¤ у комерц≥йному середовищ≥. —л≥д зазначити, що основне призначенн¤ ц≥Їњ системи пол¤гаЇ у своЇчасн≥й реакц≥њ комерц≥йного банку на вс≥ зм≥ни, що в≥дбуваютьс¤ у зовн≥шньому середовищ≥. 

ѕ≥дсистема маркетингових досл≥джень формуЇ додатков≥ ориг≥нальн≥ дан≥, необх≥дн≥ дл¤ прийн¤тт¤ маркетингових р≥шень з р≥зних аспект≥в маркетинговоњ д≥¤льност≥. ћаркетингов≥ досл≥дженн¤ зд≥йснюютьс¤ з метою ви¤вленн¤ ≥ прогнозуванн¤ тенденц≥й у комерц≥йному банку ≥ на ринках, вивченн¤ конкретних ситуац≥й ≥ проблем на основ≥ використанн¤ спец≥альних метод≥в збиранн¤ ≥ обробки з≥браних даних. 

ѕ≥дсистема анал≥зу маркетинговоњ ≥нформац≥њ охоплюЇ анал≥з економ≥чних показник≥в, а також короткострокове ≥ довгострокове прогнозуванн¤, засноване на анал≥зов≥ тенденц≥й. ÷ентральними ланками даноњ п≥дсистеми Ї банк моделей ≥ статистики. 

јналог≥чною щодо викладеного п≥дходу побудови ћ≤— Ї наведена в робот≥ [19] модель маркетингового ≥нформац≥йного середовища, ¤ка охоплюЇ систему збиранн¤ даних ≥ комун≥кац≥й, бази первинних даних (виробничих, ф≥нансових показник≥в ≥ показник≥в конТюнктури ринку), економ≥ко-математичних метод≥в, даних прийн¤тт¤ р≥шень (анал≥тичних даних щодо стану ≥ розвитку виробництва та ринку, лог≥чних висновк≥в ≥ рекомендац≥й), а також програмне забезпеченн¤ експертноњ системи. ” зазначен≥й модел≥ на основ≥ анал≥зу з≥ставленн¤ показник≥в ≥ фактичного стану маркетингового середовища формуЇтьс¤ сигнальна ≥нформац≥¤. ѕ≥сл¤ встановленн¤ причин в≥дхиленн¤ виконуютьс¤ в≥дпов≥дн≥ заходи, що в≥дображаютьс¤ у  регулююч≥й ≥нформац≥њ. —л≥д в≥дм≥тити, що у ц≥й модел≥ ан≥ база даних прийн¤тт¤ р≥шень, ан≥ програмне забезпеченн¤ експертноњ системи в д≥йсний час практично не розроблен≥, в≥дсутн≥ публ≥кац≥њ з даноњ тематики, що п≥дтверджуЇ концептуальну спр¤мован≥сть даноњ модел≥.

 ласичн≥ п≥дходи до ћ≤— акцентують увагу на њњ завданн¤х, можливост¤х, перевагах ≥ недол≥ках, ¤к≥ можна узагальнити таким чином.

ћетою орган≥зац≥њ ћ≤— Ї виконанн¤ в њњ межах чотирьох основних функц≥й Ц збиранн¤ даних, њхн≥й анал≥з, накопичуванн¤ та поширенн¤ (рис.1.3).

—пираючись на функц≥ональн≥ можливост≥ ћ≤—, можна визначити њњ призначенн¤:

-  раннЇ попередженн¤ можливих труднощ≥в ≥ проблем у д≥¤льност≥ комерц≥йного банку та ви¤вленн¤ спри¤тливих тенденц≥й ≥ можливостей;

-          визначенн¤ ≥ оц≥нюванн¤ стратег≥й та заход≥в маркетинговоњ д≥¤льност≥;

-  оц≥нюванн¤ р≥вн¤ виконанн¤  план≥в ≥  реал≥зац≥њ стратег≥й маркетингу шл¤хом статичного анал≥зу ≥ моделюванн¤ [94;98;99].

 
            Ќа ћ≤— покладаютьс¤ складн≥ ≥ чимал≥ завданн¤, серед ¤ких: пост≥йний пошук, збиранн¤ ≥ збер≥ганн¤ маркетинговоњ ≥нформац≥њ; обробка, тлумаченн¤ ≥ анал≥з даних, розробка  на њхн≥й п≥дстав≥ г≥потез; розвТ¤зок математичних задач; створенн¤, збер≥ганн¤, обробка ≥ поданн¤ р¤д≥в динам≥ки; систематизац≥¤ ≥нформац≥њ, њњ ф≥льтрац≥¤, ви¤вленн¤ корисних даних; самооц≥нка.

«авд¤ки використанню ћ≤— у маркетингов≥й д≥¤льност≥ можна дос¤гти р¤ду переваг, серед ¤ких: орган≥зоване збиранн¤ ≥нформац≥њ; збер≥ганн¤ важливих даних ≥ ¤к насл≥док уникненн¤ кризових ситуац≥й; координац≥¤ план≥в маркетингу; швидк≥сть обробки даних; отриманн¤ результат≥в, що мають к≥льк≥сний вираз; можлив≥сть анал≥зу видатк≥в ≥ прибутк≥в.

ѕроте, з використанн¤м ћ≤— можуть виникнути певн≥ проблеми, ¤к-от:

-          збереженн¤ результат≥в попередн≥х досл≥джень в незручному дл¤ користувача вигл¤д≥;

-          в≥дсутн≥сть пост≥йноњ можливост≥ щодо ви¤вленн¤ зм≥н у навколишньому середовищ≥ ≥ де¤ких конкурент≥в;

-          в≥дсутн≥сть системи у збиранн≥ ≥нформац≥њ;

-          виникненн¤ затримок у раз≥ необх≥дност≥ проведенн¤ нового досл≥дженн¤;

-          в≥дсутн≥сть даних, необх≥дних дл¤ анал≥зу, за  де¤кими часовими пер≥одами;

-          не завжди ефективний  анал≥з маркетингових план≥в ≥ р≥шень [94, 98].

¬елик≥ обс¤ги економ≥чноњ ≥нформац≥њ, р≥зноман≥тн≥сть форм њњ поданн¤ ≥ модель обробки потребують створенн¤ у комерц≥йних банках автоматизованих маркетингових ≥нформац≥йних систем (јћ≤—).

¬ робот≥ [107, с.244] автоматизована ћ≤— визначаЇтьс¤ ¤к Ђсукупн≥сть орган≥зац≥йних правил в≥дносно нос≥њв ≥ споживач≥в ≥нформац≥њ, поток≥в ≥нформац≥њ м≥ж ними, њхн≥х прав на ≥нформац≥ю ≥ метод≥в, необх≥дних дл¤ обробки ≥нформац≥њї.

јвтоматизована ћ≤— дозвол¤Ї: швидко ≥ рац≥онально обробл¤ти дан≥, ф≥льтрувати ≥ стискувати њх; своЇчасно подавати ≥нформац≥ю у необх≥дному обс¤з≥ особам, що приймають р≥шенн¤; ч≥тко визначити джерела ≥нформац≥њ ≥ права користувач≥в на кожному р≥вн≥ управл≥нн¤.

ѕроте сьогодн≥ у банк≥вськ≥й практиц≥ можна говорити т≥льки про використанн¤ в б≥льшому чи меншому ступен≥ персональних компТютер≥в дл¤ розвТ¤занн¤ окремих задач маркетингу. ÷е повТ¤зано, передовс≥м, з тими проблемами, ¤к≥ виникають у процес≥ розробки ≥ впровадженн¤ ћ≤—.

ћожна вид≥лити три ≥снуючих концептуальних п≥дходи до автоматизац≥њ функц≥й управл≥нн¤ маркетингом, ¤к≥ ≥снують у л≥тературних джерелах.

1.                  —творенн¤ документальних систем, завд¤ки ¤ким зд≥йснюЇтьс¤ систематичне накопиченн¤ та елементарна обробка потенц≥йно важливоњ ≥нформац≥њ. —юди в≥дноситьс¤ автоматизац≥¤ веденн¤ картотек, каталог≥в, дов≥дник≥в щодо ринк≥в збуту, товар≥в тощо. ѕервинн≥ маркетингов≥ дан≥ подають у текстов≥й, табличн≥й ≥ граф≥чн≥й форм≥, а також у вигл¤д≥ статистичних динам≥чних р¤д≥в. « метою орган≥зац≥њ ≥ обробки текстовоњ ≥нформац≥њ застосовуЇтьс¤ спец≥альне програмне забезпеченн¤ у вигл¤д≥ г≥пертекстових програмних систем. ÷≥ засоби призначен≥ дл¤ створенн¤, веденн¤ ≥ використанн¤ баз даних текстових документ≥в. ѕри цьому в текст≥ можна вид≥лити текстов≥ посл≥довност≥, ¤к≥ доц≥льно використовувати дл¤ орган≥зац≥њ перехресних посилань, переходу ≥ пошуку через них у процес≥ виконанн¤ операц≥й за запитом. √≥пертекстов≥ засоби можуть створювати системи рубрик з метою групуванн¤ ≥нформац≥њ за сп≥льн≥стю ознак ≥ зд≥йсненн¤ пошуку даних у розр≥з≥ певноњ тематики (наприклад, Microft Word 7.0, Word 2000).

ќбробка ≥нформац≥њ, поданоњ у табличн≥й форм≥, зд≥йснюЇтьс¤ з використанн¤м табличних процесор≥в (наприклад, Microsoft Excel), а також систем управл≥нн¤ рел¤ц≥йними базами даних: —”Ѕƒ FoxPro,  —”Ѕƒ Microsoft Access, —”Ѕƒ R:base, —”Ѕƒ Paradox, —”Ѕƒ Oracle [108;109;110;111]. ÷≥ програмн≥ засоби дозвол¤ють виконувати не т≥льки традиц≥йн≥ табличн≥ розрахунки, повТ¤зан≥ з ман≥пулюванн¤м даними р¤дк≥в, стовпчик≥в ≥ окремих ком≥рок, але й зд≥йснювати з допомогою вбудованих функц≥й спец≥альн≥ економ≥чн≥ розрахунки, формувати документи складноњ структури, реал≥зовувати алгоритми матричноњ алгебри, методи математичного програмуванн¤ тощо.

«ручним дл¤ користувача Ї граф≥чне зображенн¤ маркетинговоњ ≥нформац≥њ. „ерез граф≥чн≥ засоби наочно в≥дображаютьс¤ залежност≥ м≥ж факторами, ви¤вл¤ютьс¤ стал≥ законом≥рност≥, знаход¤тьс¤ екстремальн≥ стани тощо. ƒо найпоширен≥ших форм граф≥чноњ ≥нформац≥њ в≥днос¤тьс¤: граф≥ки функц≥ональноњ залежност≥ м≥ж параметрами, граф≥ки динам≥чних зм≥н показник≥в, мережн≥ граф≥ки, а також р≥зн≥ види граф≥к≥в, що використовуютьс¤ при статистичному вивченн≥ ринкових ¤вищ. « по¤вою сканер≥в б≥льш досконалим став процес уведенн¤ граф≥чноњ ≥нформац≥њ в компТютер.

ѕевний ≥нтерес викликаЇ така форма поданн¤ ≥нформац≥њ, ¤к динам≥чн≥ р¤ди, що ¤вл¤ють собою посл≥довно розташован≥ в хронолог≥чному пор¤дку значенн¤ показник≥в, ¤к≥ в свою чергу в≥дображають динам≥ку ¤вищ, що вивчаютьс¤. ƒинам≥чн≥ р¤ди несуть ц≥нну ≥нформац≥ю, показуючи в час≥ зм≥ни ринку, що в≥дбуваютьс¤, загалом ≥ за окремими його складовими.

2.                  —творенн¤ планово-анал≥тичних систем, ор≥Їнтованих на п≥дтримку процесу плануванн¤ на п≥дприЇмств≥. “ак≥ системи в≥др≥зн¤ютьс¤ б≥льшою спец≥ал≥зац≥Їю з врахуванн¤м конкретних потреб споживач≥в. як св≥дчить практика, стандартизац≥¤ чи хоча б тип≥зац≥¤ у даному випадку Ї ускладненою через р≥зн≥ п≥дходи, поставлен≥ завданн¤, вимоги ≥ методи роботи п≥дрозд≥л≥в, що займаютьс¤ плануванн¤м.

ѕроте у робот≥ [107, с.245-246] навод¤тьс¤ де¤к≥ загальн≥ рекомендац≥њ щодо побудови под≥бних систем. ќсновн≥ елементи автоматизованоњ ћ≤— Ц це база даних, банк метод≥в, банк моделей ≥ комун≥кац≥йна система. “ака структура певною м≥рою повторюЇ розгл¤нут≥ вище концептуальн≥ модел≥ ћ≤—. Ѕаза даних Ї  структурованою сукупн≥стю даних про п≥дприЇмство ≥ зовн≥шнЇ середовище та покликана задовольн¤ти так≥ вимоги:

-          дан≥ не сл≥д повторювати, проте ≥нод≥ Ї сенс њх записувати дек≥лька раз≥в з метою швидкого пошуку ≥ обробки;

-          моб≥льн≥сть структури бази даних (здатн≥сть поЇднувати ≥нформац≥ю м≥ж собою), система повинна мати можлив≥сть розширенн¤;

-          незалежн≥сть застосуванн¤ програм обробки в≥д формату даних;

-          можлив≥сть роботи р≥зних користувач≥в, що мають власн≥ потреби;

-          дружн≥й ≥нтерфейс, простота використанн¤.

Ѕанк метод≥в Ї набором математичних, статистичних метод≥в, включаючи методи досл≥дженн¤ операц≥й. —истема управл≥нн¤ банком метод≥в маЇ передбачати в≥дпов≥дн≥ зручност≥ дл¤ користувача будь-¤кого р≥вн¤.

Ѕанк моделей охоплюЇ математичн≥ модел≥ маркетингу, призначен≥ дл¤ п≥дтримки прийн¤тт¤ р≥шень. ¬загал≥ модел≥ можуть розробл¤тис¤ на п≥дприЇмств≥, де впроваджуЇтьс¤ ћ≤—, або купуватис¤ на сторон≥. Ѕанк моделей маЇ дозвол¤ти комб≥нуванн¤ р≥зних моделей, тобто њхнЇ використанн¤ в р≥зних сполученн¤х, надавати можливост≥ розширенн¤ ≥ бути простим у використанн≥.

 омун≥кац≥йна система Ц це, передус≥м, техн≥ка (компТютери, звичайно зТЇднан≥ у мережу, та ≥нш≥ пристроњ), а також програмне забезпеченн¤, що п≥дтримуЇ контакт з елементами системи.

3.                  —творенн¤ контрольних ћ≤—, основна мета котрих пол¤гаЇ у перев≥рц≥ дос¤гненн¤ показник≥в, що вимагаютьс¤.  онтрольн≥ системи можуть бути ор≥Їнтованими на п≥дготовку зв≥т≥в або наданн¤ дов≥док, тобто мати зв≥тний або дов≥дковий характер. «в≥тн≥ системи автоматично надають користувачев≥ ≥нформац≥ю у встановлен≥й форм≥ через певн≥ пром≥жки часу або при певному в≥дхиленн≥ реально дос¤гнутих показник≥в в≥д планових, це так зван≥ системи раннього попередженн¤. ¬ свою чергу, дов≥дков≥ системи подають зв≥т (дов≥дку) за запитом користувача, при чому в≥дпов≥дь на запит може бути в стандартн≥й форм≥ або сформована за бажанн¤м користувача. ƒокументац≥йн≥ та контрольн≥ системи в≥днос¤тьс¤ до класу ≥нформац≥йно-дов≥дкових систем, а планов≥ Ц до класу ≥нформац≥йно-дорадчих систем.

«агалом анал≥з трьох основних п≥дход≥в до створенн¤ ћ≤— дозвол¤Ї зробити наступн≥ висновки:

а) найскладн≥шим у практичн≥й реал≥зац≥њ Ї другий п≥дх≥д, тобто створенн¤ планово-анал≥тичноњ ћ≤—;

б) будь-¤ка реально ≥снуюча ћ≤— м≥стить компоненти першого ≥ третього п≥дход≥в, ≥ншими словами, охоплюЇ елементи документальних та ≥нформац≥йно-дов≥дкових систем;

в) найб≥льшу ефективн≥сть буде мати система, побудована на баз≥ вс≥х трьох п≥дход≥в.

—л≥д звернути увагу на той факт, що де¤к≥ автори, описуючи ћ≤—, наголошують на по¤в≥ новоњ фази у њњ розвитку - системи п≥дтримки маркетингових р≥шень (—ѕћ–) [85, с.28; 112, с.91-92; 113, с.52], концепц≥ю котроњ вперше сформулював ƒжон Ћ≥ттл [114, с.9-26]. «г≥дно з нею це сукупн≥сть елемент≥в (даних, моделей, анал≥тичних метод≥в, обчислювальноњ техн≥ки ≥ програмного забезпеченн¤), що використовуютьс¤ п≥дприЇмством дл¤ збиранн¤ внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ ≥нформац≥њ ≥ перетворенн¤ њњ на основу дл¤ д≥й. јле досв≥д заруб≥жноњ практики засв≥дчив, що оптим≥зм, ¤кий виник спочатку у звТ¤зку з використанн¤м —ѕћ– у   80 Ц т≥ роки, пот≥м дещо вгамувавс¤ [27, с.68]. —тало очевидним, що величезн≥ ≥нвестиц≥њ у розвиток ѕ≈ќћ (≥ в≥дпов≥дного програмного забезпеченн¤) дозволили лише незначно п≥двищити ¤к≥сть р≥шень, що приймаютьс¤, в≥дносно ринку. ¬ одних випадках використанн¤ зазначених систем спровокувало анал≥тичний парал≥ч, в ≥нших Ц система не забезпечила ф≥рм≥ в≥дчутних конкурентних переваг, оск≥льки суперники, в свою чергу, використали под≥бну систему. ќкр≥м того, були випадки, коли —ѕћ– встановлювалис¤ на нескладн≥, застар≥л≥ ≥ перевантажен≥ бази даних. ƒал≥ зТ¤сувалос¤, що математичн≥ модел≥, котр≥ використовувалис¤ дл¤ пошуку в≥дпов≥д≥ на питанн¤ типу Ущо, колиФ, Ї зовс≥м не над≥йними [115, с.52-55; 116, с.68; 117, с.32-33]. ƒо того ж, ¤к св≥дчить досв≥д, використанн¤ ¤к≥сно в≥дм≥нних в≥д ћ≤—  систем, розробка —ѕћ– ≥ навчанн¤ користуванню нею потребуЇ набагато б≥льше часу, н≥ж передбачалос¤. ≤ врешт≥-решт, ц≥ системи потребують сол≥дноњ концептуальноњ бази, оск≥льки вони будуть визначати у¤вленн¤ про ринок дек≥лькох покол≥нь користувач≥в. “обто, враховуючи перел≥чен≥ недол≥ки —ѕћ–, переконуЇмос¤ у доц≥льност≥ розробки ≥ створенн¤ на початковому етап≥ у комерц≥йних банках маркетингових ≥нформац≥йних систем, головна мета ¤ких пол¤гаЇ у п≥двищенн≥ ¤кост≥ управл≥нн¤ маркетингом, забезпеченн≥ спец≥ал≥ст≥в необх≥дною маркетинговою ≥нформац≥Їю дл¤ прийн¤тт¤ обірунтованих р≥шень.

ѕри розробц≥ ћ≤— необх≥дно враховувати нов≥тн≥ методи проектуванн¤ ≥нформац≥йних систем, заснован≥ на CASE-технолог≥¤х (Computer Aided System Engineering) [118], що передбачають проведенн¤ передпроектного анал≥зу ≥ побудови ≥Їрарх≥чноњ системи моделей - ≥нформац≥йноњ, функц≥ональноњ та управл≥нськоњ. ƒан≥ модел≥ дають у¤вленн¤ про динам≥ку розвитку ≥нформац≥йних систем у час≥, починаючи з обстеженн¤ ≥ проектуванн¤ та зак≥нчуючи впровадженн¤м, експлуатац≥Їю, супроводженн¤м ≥ розвитком.

—учасний погл¤д на системи проектуванн¤ з використанн¤м ≥нформац≥йних технолог≥й, котрий може бути використаний при розробц≥ автоматизованоњ ћ≤— комерц≥йного банку, достатньо наочно викладений у роботах [119, 120]. ѕроте запропонована в даних та аналог≥чних роботах методолог≥¤ проектуванн¤ ≥нформац≥йних систем вимагаЇ доповнень щодо проведенн¤ системних досл≥джень при формуванн≥ функц≥ональноњ частини системи.

“аким чином, проведений огл¤д л≥тератури св≥дчить, що кожний з описаних вище тип≥в автоматизованих ћ≤— маЇ певн≥ недол≥ки, обумовлен≥ р≥зними причинами. “ому завданн¤м нашоњ роботи Ї розробка методичних положень щодо побудови комплексноњ ≥нформац≥йно-управл≥нськоњ ћ≤—, що враховуЇ специф≥ку комерц≥йних банк≥в ≥ особливост≥ зовн≥шнього середовища, на п≥дстав≥ використанн¤ метод≥в системного анал≥зу ≥ комплексного поЇднанн¤ вс≥х компонент≥в њњ предметноњ сфери